logo

20 поїздка, Херсонщина. Дорога була складною фізично і морально.

Біля блокпоста за переїздом річки Інгулець працівників «Агапе Україна» чекала місцева волонтерка Лариса, яка дуже багато допомагає в кожній поїздці.

Війна застала Ларису у день її народження. Під час окупації вони з чоловіком возили продукти, перевозили дітей і людей з інвалідністю. Одного разу їх навіть ледь не розстріляли.
Коли українські війська звільнили цей регіон від окупантів, вони в перших рядах зустрічали наших воїнів. Наразі вона допомагає людям, особливо її серце болить за престарілих і людей з інвалідністю. «Я більше стала цінувати часом, кожним прожитим днем. Спішу допомагати людям. Я стала більше молитися, більше прощати, тому що дні короткі. Розумію це тепер, як ніколи. Бог близько». – щиро ділиться Лариса своїми роздумами 🙏

🚩Цього ранку, перед нашим приїздом в село прилетіло двічі. Прилітає постійно. Тому люди знервовані. Нас вже чекають на перехресті. Сарафанне радіо працює добре, люди приходять навіть з сусідніх сіл. В основному жінки, хоча є і чоловіки.

Нашу увагу привертає дуже старенька бабуся з візком. Як виявилося їй 95 років… Передаємо їй продукти, хліб, допомагаємо усе закріпити на візок. Вона нам дякує і благословляє на прощання. Вірю, що її благословення справдиться 🙌

По особливому шкода старших. Часто нас питають: Чому ж вони не виїжджають? Чому не евакуюються? Хочеться запитати у відповідь: «А ви готові взяти таку бабусю до себе? Куди їй їхати? Хто її чекає?..» ❓

🚩Роздали всі продукти, памперси, теплі речі, медикаменти, а батькам військового, які проживають в мобільному будиночку, передали генератор.
По дорозі назад Григорій Волощук, наш брат, співпрацівник, відповідальний за поїздки на Херсонщину, отримав звістку про загибель племінника Тимофія. Це вже другий його племінник, який загинув, захищаючи Батьківщину.

Цей допис ми присвячуємо пам’яті Тимофія і усіх наших Захисників, які віддали своє життя за Україну 🇺🇦 😞🙏🏼🕯️